Чому я не хочу нав’язувати людям те, що мені цікаво
Коли знаходиш щось корисне для себе, природно хочеться поділитися. Але з часом я зрозумів: між “розповісти” і “тиснути” є велика різниця.
Чому я не хочу нав’язувати людям те, що мені цікаво
Мені цікаві здоров’я, розвиток, FitLine, нові можливості і бізнес. Але я не хочу говорити про це так, щоб людина відчувала, ніби її кудись тягнуть.
Я хочу говорити про здоров’я, FitLine, бізнес і нові можливості нормально. Без тиску, без дивних підводок і без відчуття, що людину намагаються кудись затягнути.
Якщо чесно, я сам не люблю, коли мені щось нав’язують. Особливо коли людина навіть не запитала, чи мені це цікаво. Думаю, багато хто хоча б раз отримував повідомлення від знайомого, з яким не спілкувався кілька років. Спочатку “Привіт, як справи?”, а потім виявляється, що справа була зовсім не в тому, як твої справи.
Я не хочу бути тією людиною з дивним повідомленням
У таких ситуаціях усе відчувається дуже швидко. Тобі ніби пишуть по-дружньому, але всередині вже є думка: зараз щось почнеться.
Потім з’являються слова про можливість, презентацію, коротке відео, цікаву тему або щось, що “тобі точно треба побачити”.
Можливо, сама ідея навіть нормальна. Можливо, продукт хороший. Можливо, бізнес справді комусь підходить.
Але спосіб усе псує. Бо людина відчуває не інтерес до себе, а сценарій.
Я не хочу, щоб моє повідомлення викликало у когось таке саме відчуття. Не хочу, щоб людина бачила моє ім’я і одразу думала: “Ну все, зараз мене будуть кудись вести”.
Що я точно не хочу робити
- Писати людям шаблонні повідомлення
- Починати розмову нечесно
- Тиснути на людину
- Вмовляти після відмови
- Обіцяти легкі результати
- Псувати стосунки через поспіх
- Думати, що всім має бути цікаво те саме
Те, що цікаво мені, не обов’язково потрібно всім
Це проста думка, але я не одразу навчився спокійно її приймати.
Якщо мені щось сподобалося, хочеться розповісти. Хороша книга. Цікавий фільм. Красива країна. Нова звичка. Продукт, який зайшов у наше життя. Ідея, яка відкрила щось нове.
Це нормально. Ми ділимося тим, що для нас має значення.
Але не кожна людина зараз у тому місці, де їй це потрібно. У когось свої справи. У когось інші думки. У когось просто немає бажання щось міняти. І це теж нормально.
Після переїзду я це відчув ще сильніше
Коли ми переїхали до Норвегії, багато речей були для мене новими. Інший ритм. Інше ставлення до часу. Інший побут. Інша школа. Інші дрібниці, які раніше навіть не помічав.
Мені хотілося про це говорити. Ділитися спостереженнями. Розповідати, що здивувало, що сподобалося, що далося непросто.
І я швидко побачив: одних людей це справді цікавить. Інших ні.
І справа не в Норвегії. Просто кожна людина живе своїм життям. У когось зараз переїзд. У когось робота. У когось діти. У когось здоров’я. У когось взагалі період, коли немає сил слухати ще щось нове.
Це навчило мене простішої речі: не все, що важливе мені, має бути важливим для іншої людини саме зараз.
Поділитися
Можна чесно сказати, що тобі щось цікаво. Без гри, без підводок і без дивних сценаріїв.
Почути
Якщо людині не цікаво, це не проблема. Це просто її відповідь на цей момент.
Не тиснути
Нормальна розмова не повинна ламатися тільки тому, що людина сказала “ні”.
Люди дуже добре відчувають різницю
Можна говорити правильні слова. Можна посміхатися. Можна починати здалеку. Але якщо всередині в тебе є одна ціль, щоб людина погодилася, це все одно відчувається.
І навпаки. Коли ти просто ділишся досвідом, це теж відчувається.
Тут не треба грати роль. Не треба робити вигляд, що ти випадково згадав тему. Не треба ховати бізнес за розмовою “як справи”.
Мені ближче простіше: якщо людині цікаво, вона запитає. Якщо не цікаво, ми можемо нормально спілкуватися далі.
Це стосується і FitLine, і бізнесу
Я можу розповісти, що ми використовуємо FitLine. Можу пояснити, чому нам це цікаво. Можу поділитися тим, як це стало частиною нашого життя.
Але я не хочу робити вигляд, що один продукт потрібен усім. Не хочу переконувати людину, якщо вона сама не хоче слухати. Не хочу перетворювати нормальну розмову на спробу щось продати.
Те саме з бізнесом. Мені цікава тема PM International. Мені близький формат, де можна розвиватися онлайн, працювати з продуктом, будувати команду і при цьому не перетворюватися на людину, яка всім навколо щось пропонує.
Але це мій інтерес. І я хочу говорити про нього так, щоб у людини залишалося нормальне відчуття після розмови.
Мені подобається формат сайту саме через це
Сайт не вривається до людини в повідомлення. Не змушує відповідати одразу. Не ставить у незручне положення.
Людина може зайти, почитати, подумати, повернутися пізніше або просто закрити сторінку. І це нормально.
Тут можна спокійно розповісти про наш шлях. Про життя в Норвегії. Про здоров’я. Про FitLine. Про розвиток. Про бізнес без спаму.
Без поспіху. Без потреби швидко отримати відповідь. Без відчуття, що кожна людина має одразу щось вирішити.
Не кожен має стати клієнтом або партнером
Це теж важливо прийняти. Не кожна людина, з якою ми спілкуємося, має щось купити. Не кожна людина має приєднатися. Не кожна розмова має закінчитися результатом.
І це нормально.
Можна просто поговорити. Можна поділитися думкою. Можна залишити інформацію. Можна продовжити спілкуватися, навіть якщо людині зараз не цікаво.
Мені здається, нормальні стосунки важливіші, ніж швидке “так”.
Я не хочу дотискати
Є підхід, де треба постійно вести людину: ще раз пояснити, ще раз нагадати, ще раз показати, ще раз відповісти на сумніви.
Можливо, комусь так підходить. Але мені не хочеться будувати свій шлях саме так.
Я не хочу, щоб після розмови зі мною людина думала, як тепер м’яко відмовити. Не хочу, щоб вона втомлювалася від мого інтересу.
Мені ближче, коли після розмови залишається спокій. Навіть якщо людина нічого не купила, не погодилася і не сказала “так”.
Мені потрібні не всі, а свої люди
З віком я спокійніше ставлюся до того, що не всім буде цікаво те, що цікаво мені.
І це навіть добре. Бо не треба переконувати всіх. Не треба всім подобатися. Не треба пояснювати одне й те саме тим, хто взагалі не хоче це чути.
Достатньо, щоб знаходилися свої люди. Ті, кому близький нормальний підхід. Без тиску. Без гри. Без дивних повідомлень. Без поспіху.
Люди, з якими можна говорити чесно. Які самі ставлять питання, коли їм цікаво. І яким не потрібно нічого нав’язувати.
Можливо, це повільніший шлях
Можливо, такий підхід не дає швидких результатів. Можливо, він виглядає не так активно, як коли пишеш усім підряд і постійно когось запрошуєш.
Але мені з ним спокійніше.
Бо я не хочу дивитися на людей як на список контактів. Не хочу рахувати кожну розмову як потенційний результат. Не хочу втрачати нормальне спілкування через бажання швидше щось побудувати.
Якщо будувати щось надовго, мені здається, без довіри там робити нічого.
Я не хочу переконувати всіх
Мені достатньо говорити чесно про те, що мені справді цікаво: здоров’я, FitLine, розвиток, життя в Норвегії і бізнес без спаму.
Кому це близько, той залишиться, почитає, запитає або повернеться пізніше. А кому не близько, той має повне право просто пройти повз.
Інші статті